Легалізація медичного канабісу в Україні: як це змінить нашу економіку

легализация марихуанны Украина

13 липня Верховна Рада підтримала законопроєкт № 7457, який легалізує медичний каннабіс в Україні, 268 голосами народних депутатів на першому читанні. Цьому передувало звернення Президента України Володимира Зеленського, який висловив необхідність “нарешті чесно легалізувати для всіх, кому це потрібно, ліки на основі канабісу, щоб жодному громадянину України не довелося терпіти біль”.

Законопроєкт зареєстрували у парламенті ще у червні 2022 року, та він отримав підтримку від уряду.

“Ми розуміємо негативний вплив війни на стан психічного здоров’я. Ми розуміємо кількість людей, які потребуватимуть медикаментозного лікування внаслідок цього впливу. І ми розуміємо, що немає часу чекати”, – наголосив тоді міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Крім того, законопроєкт 7457 передбачає розмежування між промисловим коноплярством та медичним каннабісом, що відкриває нові можливості для вітчизняних аграріїв.

Декілька десятиліть тому, а саме у 90-х роках, Україна виробила сорти технічної коноплі, що не містять наркотичних речовин. Але внаслідок строгих регулювань, що діють у сфері вирощування коноплі, до цієї справи взялися лише окремі підприємства. На сьогоднішній день дозволи на вирощування коноплі мають близько 30 коноплярських підприємств, які перебувають під постійним контролем.

На відміну від світових тенденцій, коли площі посіву коноплі дедалі більше зростають, в Україні поки що спостерігається протилежна ситуація. У 2020 році на наших землях було посіяно приблизно 3 тисячі гектарів цієї культури, тоді як в Європі вирощували понад 42 тисячі гектарів коноплі.

В Канаді щороку на посів коноплі виділяють більше 40 тисяч гектарів. Що стосується Китаю, то він планує сіяти коноплю майже на 650 тисяч гектарів, оскільки має намір замінити нею вирощування бавовни – це рішення було прийнято на державному рівні.

У чому сенс легалізації

Конопля, вважаючись однією з найстаріших агрокультур, прославила себе ще в 1 тисячолітті до н. е. На просторах України це рослинство знайшло свій домівка ще в далеку трипільську добу та еру скифів.

Завдяки своїй адаптованості та корисності, конопля завоювала популярність в середньовічній Європі, ставши невід’ємною частиною агрокультур. З настанням Нового часу її вартість ще більше зросла, адже конопля виступала незамінним сировинним ресурсом для виробництва морських канатів.

В Україні коноплярство активно розвивалося до Першої світової війни, після якої темпи трохи сповільнилися. Але все ж таки вже в 50-х роках минулого століття СРСР перетворився на одного з найбільших світових експортерів коноплі, і найбільша частина сівби цієї рослини зосереджувалася в Україні.

На сьогодні, ця міцна рослина стала свого роду вигнанкою, хоча її можливості величезні. З коноплі можна виробити сотні різноманітних продуктів. Вона використовується в харчуванні, текстильній промисловості, а також в біоенергетиці.

Конопля виявляється корисною в садівництві, будівництві, тваринництві. З неї виготовляють одяг, нитки та мотузки, а також використовують компоненти в косметиці.

Окрім того, канабіс є цінним лікарським засобом. У 2017 році Національна академія наук, інженерії та медицини США підтвердила, що в цілому рослина лікує більше 50 станів.

Лікарські засоби, створені на основі канабісу, здатні знижувати біль, крампи та м’язові судоми, використовуються для лікування анорексії, посттравматичного стресового розладу та тривожних порушень. Вони також ефективні при лікуванні окремих типів епілепсії, глаукоми, псоріазу, паркінсонізму, розсіяного склерозу.

Одним з головних завдань цих препаратів є полегшення болю та страждань для тяжкохворих і паліативних пацієнтів, зокрема для онкохворих та людей, які живуть з ВІЛ.

У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала ООН виключити канабіс з 4 пункту Конвенції про наркотичні засоби – так званого «списку повного заборону» найнебезпечніших речовин.

У грудні 2020 року це рішення було прийнято. Що стосується позиції України, вона утрималася від голосування.

Виключення канабісу з цього списку полегшує його регулювання для потреб медицини та науки, але кожна країна самостійно вирішує це питання. Саме цим зараз займаються наші парламентарії.

Що передбачає закон 7457

Конопля містить понад 100 речовин, які впливають на організм людини по-різному. У медицині ж використовуються лише дві – каннабідіол (КБД) та тетрагідроканнабінол (ТГК). Якщо перший не є психотропною речовиною, то ТГК, залежно від концентрації, може впливати на свідомість.

Медичний канабіс буває різних видів:

  • той, який містить виключно КБД;
  • той, який містить як КБД, так і ТГК в певних пропорціях.

Таким чином, законопроект «Про регулювання обігу рослин роду коноплі в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов з розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань і посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни» передбачає розширення доступу пацієнтів з онкозахворюваннями та посттравматичними стресовими розладами до необхідних методів лікування та лікарських засобів.

Перш за все йде мова про регулювання обмеженого обігу:

  • канабісу;
  • канабісної смоли;
  • екстрактів і настою канабісу;
  • тетрагідроканабінолу (ТГК).

Законопроєкт № 7457 пропонує українським законодавцям зелений світло обмеженому обороту канабісу для лікування нейрологічних розладів, хронічного болю невропатічного походження, хвороб шлунково-кишкового тракту, психічних проблем та паліативної допомоги, але виключно на припис лікаря; для дослідження каннабіноїдів українськими науковцями та розвитку фармацевтичної галузі.

Цей законопроєкт також виокремлює промислову коноплю від медичної. Так, вміст ТГК в коноплі для промислових цілей не повинен перевищувати 0,3%, все, що вище – буде відноситися до медичного канабісу і жорстко регулюватися.

Крім того, Комітет з питань здоров’я нації порушив питання виводу коноплі для промислових цілей з-під дії Закону “Про обіг наркотичних засобів”, що в повній мірі відповідає Конвенції ООН про наркотики 1961 року.

Нині ринок промислової коноплі одночасно регулюється Міністерством внутрішніх справ, Гослекслужбою та Міністерством охорони здоров’я України, а має, як і будь-яка аграрна культура, бути під юрисдикцією Мінагрополітики.

“Вирішення питання щодо медичного канабісу, безперечно, є великим кроком для України. Але важливою є також регулювання промислового коноплярства, яке не є і не повинно вважатися наркотиком. Це звичайна сільськогосподарська культура, стосовно вирощування та переробки якої не можуть застосовуватися строгі засоби регулювання. З технічної коноплі виготовляють папір для грошових банкнот, найміцніші мотузки та порох. Світовий ринок технічної коноплі наразі оцінюється експертами в понад 4 млрд доларів і має великий потенціал для розвитку. Він привабливий не лише для аграріїв, але і для української промисловості в цілому, особливо в умовах війни. Ринок технічної коноплі є високодохідним, а продукція коноплярства зазвичай має високу вартість”, – коментують в Офісі ефективного регулювання (BRDO).

Але є й тонкості. Як стверджують у організаційному комітеті Маршу Свободи ГО “Міські ініціативи та громадські трансформації”, до розробки первинного тексту законопроєкту справді долучилися науковці, лікарі, спеціалісти МОЗ:

“Законопроєкт, в результаті громадських слухань (18.03.2022), повністю відповідав європейським цінностям і був затверджений експертами як план дієвої реформи законодавства. Але на фінальному етапі узгодження у Кабінеті Міністрів його корінно змінили”.

Активісти переконані, що після внесених змін законопроєкт замість очікуваних спрощень (вирощування і переробка канабісу, виготовлення і імпорт готових ліків та сировини, повний доступ науковців до наукових та клінічних досліджень ліків, а пацієнтів – до лікування) обіцяє складнощі:

  • доступ пацієнтів лише до імпортних синтетичних речовин, а не до рослинних препаратів;
  • юридичні ускладнення або навіть неможливість для вітчизняних науковців досліджувати канабіс;
  • дозвіл вирощувати канабіс як фармацевтичну сировину лише для експорту.

“Зміни, які внесено у Верховну Раду урядом, не дозволять вирішити проблему медичного канабісу за допомогою законопроекту № 7457. Цей законопроект не сприятиме доступу пацієнтів до лікарських засобів, не допоможе медикам призначати такі ліки, а науковцям – досліджувати похідні рослини канабісу. Стверджувати протилежне – означає розповсюджувати помилкову інформацію щодо надзвичайно чутливої теми”, – підсумовують у оргкомітеті Маршу Свободи.

Цікаво, що Кабмін раніше за рішенням № 324 від 7 квітня 2021 року виключив із переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів деякі препарати на основі канабісу. Зокрема, з квітня 2021 року в Україні в формі медичних засобів та за рецептом лікаря дозволено використовувати, окрім Дронабінола, ще Набілон і Набіксимолс.

Тобто, в Україну тепер дозволений імпорт двох препаратів: на основі Набілона і Набіксимолса. Отже, українські пацієнти формально отримали доступ до цих лікарських засобів, упаковка яких коштує близько 2 тис. долларів.”

Конопляний бізнес

“Допомога хворим – безсумнівно благородна мета, заради якої відповідний законопроект має бути прийнятим якомога швидше. Але не варто втрачати з поля зору, що вирощування коноплі – як технічної, так і медичної – прибутковий бізнес.

Аналітики Grand View Research у 2023 році оцінюють світовий ринок вирощування коноплі у 475,9 млрд долл. І за їхнім прогнозом, до 2030 року він збільшиться до 1,8 трлн долл. Тобто середньорічний темп росту складатиме 21,3%.

За підрахунками американських експертів, тільки у 2019 році у стартапи, що займаються канабісом, інвестували близько 2 млрд долл.

Найбільше отримала компанія Pax Labs – розробник електронних сигарет. Вартість угоди досягла 420 млн долл., завдяки чому їх акції зросли до 1,7 млрд долл.

“Рентабельність вирощування коноплі для отримання посівного матеріалу становить 112,5%. При культивуванні рослин для подальшої переробки у волокно доходність може коливатися від 32% до 62%. Якщо ж використовувати сорти, що забезпечують можливість отримання двох видів продукції: посівного матеріалу і тріски (для волокна), рентабельність може досягати 184%.

Таким чином, технічна конопля може стати для багатьох господарств альтернативною культурою для вирощування. Якщо довести площі посівів технічної коноплі в Україні до показників 120 тис. га, то український ринок лише за рахунок виробництва насіння і соломи буде приносити прибуток у бюджет держави до 100 млн долл. А отримання дозволу на вирощування технічної коноплі для використання з терапевтичною метою дозволить легально заробляти у сотні разів більше”, – пояснили спеціалісти BRDO.

Втім, вітчизняний ринок виробництва технічної коноплі є невеликим і регульованим. Щорічно засівається лише від 2 тис. га до 4 тис. га земель, але ще в часи Радянського Союзу Україна вирощувала близько 120 тис. га технічної коноплі і мала 35 переробних заводів, з яких залишилося лише 3.

“Сьогодні виробничі потужності України зменшилися у 30 разів”, – зауважують у BRDO.

Згідно їх даних, запит на затвердження квот у 2020 році подали 40 суб’єктів господарювання на загальну площу посіву 14 477 га. Фактично, лише 38 господарюючих суб’єктів посіяли або планували посіяти технічну коноплю у 2020 році на загальній площі 2280,68 га.

Посіви технічної коноплі в Україні мають фрагментарний характер у Вінницькій, Житомирській, Київській, Сумській, Харківській та Черкаській областях. Площі посівів коливаються від кількох соток і до 800 га. У Полтавській області практикують вирощування органічної технічної коноплі.

“Скасування надмірного регулювання ринку коноплі, яка буде вирощуватися в промислових цілях, однозначно збільшить кількість суб’єктів господарювання на ринку. Промислова конопля – екофрендлі культура: невибаглива до типу грунту, сприяє “відпочинку” і відновленню родючості земель, не потребує великої кількості води, майже не потребує в добривах, обробці пестицидами та гербіцидами, є високодохідною”, – переконані експерти BRDO.

За словами міського голови Глухова, підприємця і відомого в Україні “конопляного короля” Мішеля Терещенка, зараз у нас є історична можливість відновити економічний потенціал галузі.

“Переконаний, що кожен з нас щоденно замислюється над тим, як зробити нашу Україну сильнішою у непростій боротьбі з ворогом, який прийшов на нашу землю з війною більше 9 років тому, та дати нашій країні шанс стати розвиненою світовою економікою. У нас є багато конкурентних переваг для цього, зокрема, історичні досягнення в сфері вирощування та переробки промислового коноплярства, яке було важливою сировиною для текстильної галузі. Ми втратили цю перевагу та цінну сировину, включивши промислове коноплярство до наркотичного, та запровадили жорсткі регулятивні обмеження на його вирощування.

Зараз, коли попит на екологічні та відновлювані сировини є вищим, ніж будь-коли, ми маємо історичну можливість відновити економічний потенціал галузі. Важливо зробити перший крок та виключити промислову коноплю з поточного регулювання. Законопроект 7457 про медичний каннабіс передбачає розмежування між промисловою коноплею та медичним каннабісом за прикладом інших країн світу – США, Франції, Канади, Німеччини, Італії, Китаю та ін. Багато ще потрібно зробити для повноцінного та масового розвитку переробки цієї сільськогосподарської культури, але дуже важливо почати з чогось”, – каже він.

А от з вирощуванням медичного каннабісу значно складніше. Засновник Drapalin Pharmaceuticals GmbH Іван Гарев стверджує, що утримання конопляної ферми – це не швидкий процес і вимагає великих інвестицій. За його словами, для вирощування 10 тонн цієї рослини потрібне приміщення площею 15 тис. кв. м, а перші продажі відбуваються не раніше, ніж на четвертий рік від початку роботи ферми.


Для експорту продукції потрібно отримати сертифікат якості, зокрема – Good Manufacturing Practice (Належна виробнича практика, або GMP). Ці правила розроблені з метою зменшення ризику, пов’язаного з використанням будь-якої фармацевтичної продукції, якого не можна повністю усунути шляхом тестування готового продукту.

Пам’ятайте, що найсприятливіше середовище для вирощування конопель знаходиться на півдні України. Однак велика частина цих територій зараз є окупованою, замінованою та постраждало від вибуху Каховської ГЕС, спричиненого росіянами. Тому великомасштабного виробництва в найближчому майбутньому важко очікувати.

Втім, плани вже амбітні. Постійний представник президента України в АР Крим, Тамила Ташева, заявила, що після деокупації півострова там планують вирощувати медичний каннабіс. За її словами, представництво президента разом із Київською школою економіки, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України та Центром оборонних стратегій розробило стратегію розвитку Криму після його визволення. В цей документ включено вирощування медичного каннабісу в окремих районах Криму.

Один коментар

Гиви

Дайте травы в кредит

Написати коментар