Досягнення української економіки за час війни
З початком війни мало хто вірив у нашу перемогу. Але ще більше скептиків було стосовно того, що українська економіка має потенціал для стабілізації. Нам прогнозували повний дефолт, відсутність грошей, бідність, голод та повну розруху. За прогнозами Світового банку, наразі вже більшість українців повинна було помирати з голоду.
Звичайно у перші тижні війни більшість інвесторів вийшли з ринку, приватний бізнес знаходився в режимі очікування, а кваліфіковані кадри масово покидали територію України. Додатково невідомо була доля банківського сектору, сегменту логістики та соціального забезпечення. Але вже триває четвертий місяць війни й поки економіка держава, навіть за світовими прогнозами, показує достатньо гарні результати.
Економісти та фінансисти відмічають три ключові досягнення для нашої економіки: це стабільність за більшістю макроекономічних показників, активний бізнес та робочий банківський сегмент.
Щодо макроекономічного становища, то поки що ми можемо підтримувати прийнятний для такої ситуації рівень. Влада на цей час поки змогла зберегти до 90% від усіх золото-валютних запасів. Додатково було забезпечено стабільність курсу національної валюти. Звичайно гривня зменшилася у ціні, но вона не впала до критично низького значення. І це не тільки результат вдалої праці НБУ, це сама заслуга стабільності економічного середовища.
Стосовно макроекономічної ситуації тут варто зазначити, що держава працює під час війни. Відповідно й економіка зосереджена на військових задачах. Так, наприклад, багато фінансування зосереджено на підтримку військових, забезпечення армії. І саме тому багато приватних підприємств перейшло працювати саме на військові цілі.
Держава забезпечила бізнесу податкові пільги та запропонувала спрощену систему оподаткування. Додатково було налагоджено логістичні центри. І все це дало змогу бізнесу перезапуститися. Хтось скоротив виробничі потужності, хтось почав працювати в іншому регіоні, але приватний сегмент економіки запрацював. І це додаткові робочі місця, податки тощо.
Додатково бізнесу вже запропоновано вільний доступ до кредитних програм, міжнародних грантів та державних програм підтримки. Звичайно проблеми є, наприклад, як це було з паливом. Але наразі й ця проблема вирішена. Нехай частково, але вирішена. Складність же не тільки в тому, щоб знайти паливо, а в тому щоб побудувати нову і безпечну логістичну схему сполучення. Під час війни це дуже складна задача.
Банківський сегмент також зміг вистояти у ці нелегкі часи. Під час війни фактично з ринку вийшов тільки один банк – це Мегабанк. Інші залишилися працювати в тому ж напрямку. Підвищення облікової ставки надало змогу поступово підвищити ставки за депозитами, спростити алгоритм отримання банківських послуг. Не зовсім правильно банки розробили програми кредитних канікул для своїх клієнтів, але це залишається на совісті самих власників бізнесу.
Позитивним моментом військової економіки є розширення експорту. Для вітчизняних виробників відкриваються нові можливості та ринки збуту. Хоча таке рішення критикується багатьма експертами.
Критичним наразі залишається сегмент ринку праці. Існує дуже високий рівень безробіття. Люди втратили роботу, а ті хто залишився працювати отримують фактично на 30-50% нижче, ніж до війни. Але часи складні для всіх, не тільки для людей. А тому необхідно звикати жити у воєнних умовах до того часу, поки Україна не виборе свою перемогу.