Офіційні пояснення НБУ щодо контролю над ринком віртуальних грошей

Нещодавно Верховна Рада все ж таки прийняла нову версію законопроєкту щодо обігу віртуальних активів в державі. В новому законі (Закон України «Про віртуальні активи») чітко зафіксований факт того, що повноваження щодо обігу віртуальних активів та контролю цих операцій надано Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку. Але додатково функцію контролю також буде здійснювати й Національний банк України, що виглядає достатньо логічною ситуацією відповідно до повноважень та функціональних обов’язків НБУ.

Так ось не всі зрозуміли, яким чином буде здійснено розподіл цих функцій. І хто все ж таки буде головним суб’єктом контролю. В офіційному поясненні Національного банку України вказано, що НБУ буде відповідати лише за ті віртуальні активи, які забезпечені валютою. Всі інші операції подібного ринку будуть все ж таки підконтрольні саме НКЦПФР.

Відповідно до цього нормативний акт надає можливість всі віртуальні активи розділити на два великих класи. Перший клас – це віртуальні активи, які не забезпечені валютними цінностями. Так ось обіг таких активів буде контролюватися виключно НКЦПФР. Яскравим прикладом цих активів є криптовалюта. Всі інші активи віднесено до другої групи, які отримали назву забезпечених віртуальних активів.

Таким чином можна було б стверджувати, що Україна все ж таки запускає криптовалюту та робить її офіційним віртуальним активом. Але пояснення з боку Нацкомісії здивували. Її представники заявили про те, що новий документ ніяким чином не регламентує обіг криптовалюти. Максимум, що він контролює, – певні регламенти до постачальників таких активів, але не більше. З урахуванням такого пояснення взагалі не зрозуміло, чи буде офіційно надана змога використовувати в обігу валюту чи ні.

В компетентність НКЦПФР згідно з новим законом будуть входити повноваження щодо ліцензування постачальників віртуальних активів. Саме вони будуть перевіряти відповідність конкретної компанії щодо можливості отримання ліцензії. Для цього їм потрібно виконати певні вимоги, в тому числі по розміру статутного капіталу. Не всі бажаючи можуть стати такими постачальниками. В будь-якому випадку Нацкомісії надано й повноваження припинити діяльність конкретної компанії та виключити її з відповідного реєстру.

Сам закон та його норми набудуть чинності лише при умові, що відповідні зміни будуть внесені до Податкового Кодексу України. Поки цього не зроблено, навіть немає жодної інформації щодо того, коли це планується.