Українцям слід очікувати на африканські тарифи праці

Представники української влади системно заявляють, що через кілька років кожна професія в державі буде забезпечувати достатньо високий рівень життя. За ці роки повинна підвищитися середня зарплата та соціальні стандарти. Але правда не кажуть про те, яким буде реальний рівень цін з урахуванням інфляції та дефіциту деяких товарів. Всі заяви про те, що вже скоро Україна зможе надати своїм громадянам такі зарплати як в Польщі чи інших країнах Європи, здаються утопією. Скептично до них ставиться й економіст Юрій Гавриленко.

Експерт зазначає, що країна вже давно втратила свій потенціал розвитку. Якщо 10-15 років тому ми ще могли мати статус індустріальної та розвиненої країни, то наразі економіка всієї держави хоча б якимось чином тримається лише на сільському господарстві. Ті ж виробничі потужності, які залишилися в державі та реально працюють, потребують максимум 7 мільйонів робітників. Тобто працевлаштованими вже через кілька років можуть бути лише 7 млн українців. Виникає питання: що робити іншим людям і яким чином вони можуть отримати хоча б якусь роботу?

На ринку праці виникає колосальна конкуренція. Якщо проаналізувати зростання рівня заробітної плати за останні роки, то воно взагалі відсутнє. Саме це зазначає відомий економіст. Він вважає, що в майбутньому немає ніяких перспектив щодо поліпшення ситуації. А тому в найближчому майбутньому до Польщі ми точно не станемо ближчими. 

Впродовж наступних років ситуація буде лише погіршуватися. Покращення точно не буде, оскільки немає реальних реформ та змін. Українці голосують за одні й ті ж самі реформи, проєкти, які не мають ефективності. Є ризики, що вже через 5 років Україна стане в одну лінію з африканськими країнами. Люди будуть отримувати й такі ж зарплати, як там. А це означає лише те, що рівень життя буде аналогічний.

Чи може щось змінитися найближчим часом? Звичайно, може, але не в позитивному напрямку. Для того, щоб українці через 10 років хоча б змогли відчути покращення та підвищення реальних доходів, необхідні кардинальні реформи зараз. Це потребує не лише коштів, як думає більшість. Потрібен кваліфікований підхід та кардинально протилежні реформи. І саме в цьому є головна проблема – ніхто не прагне працювати комплексно. Влада розв’язує певні питання, але в різних векторах одночасно. Єдиної стратегії розвитку з урахуванням інновацій та модернізації немає.